розбагатіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розбагатілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розбагатілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розбагатіти … Український тлумачний словник
розбагатіти — і/ю, і/єш, док. Стати багатим. || на що, розм. Придбати, одержати що небудь. || на чому. Дістати щось як основу для створення багатства, достатку … Український тлумачний словник
скоробагатько — (який прагне швидко розбагатіти / уже розбагатів), нувориш (багатій вискочень) … Словник синонімів української мови
запаніти — і/ю, і/єш, док., розм. 1) Стати паном, розбагатіти. || Почати жити по панськи, перейнявши панські звички та манери. 2) Стати гордим; загордитися, зазнатися … Український тлумачний словник
запомагатися — а/юся, а/єшся, недок., запомогти/ся, ожу/ся, о/жешся, док., діал. 1) Обходитися власними силами, без будь чиєї допомоги. 2) чим. Влаштовувати свої справи, виходити із скрутного становища завдяки чому небудь. 3) тільки док. Розжитися, розбагатіти … Український тлумачний словник
набоб — а, ч. 1) Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що має цей титул. 2) В Англії 18 ст. – назва осіб, які розбагатіли на Сході. 3) перен. Багата людина, життя якої відзначається східною пишнотою … Український тлумачний словник
нувориш — а, ч., зневажл. Людина, що швидко розбагатіла завдяки торговельним спекуляціям; багатій вискочка … Український тлумачний словник
оперятися — я/юся, я/єшся і опе/рюватися, ююся, юєшся, недок., опери/тися і рідко опіри/тися, рю/ся, ри/шся, док. 1) Обростати, покриватися пір ям (про птахів). 2) перен. Ставати дорослим і самостійним; досягати зрілості, мужніти. || Набувати досвіду,… … Український тлумачний словник